Важливі правила спілкування з дітьми

Розмовляйте один з одним.

У кожної людини є потреба говорити з оточуючими і слухати, що говорять вони. Це необхідно і дітям і батькам.

Вислуховуйте.

Здатність слухати - ключ до нормального спілкування. Ваша дитина хоче, щоб її слухали, не перебивали, не вступали з нею у суперечку, дізнавалися про її почуття, про погляди, не наполягали на тому, щоб вона слухала тільки дорослого.

Розповідайте їм про себе.

Якщо Ви можете поділитися з дитиною своїми невдачами, проблемами, вона легше побачить у Вас не тільки батьків, але й друга, з яким і вона може поділитися.

Умійте поставити себе на їхнє місце.

Подивіться на світ їхніми очима. Дайте дітям відчути, що ви їх розумієте.

Будьте поруч.

Важливо, щоб діти знали, що двері до вас завжди відкриті, що завжди є можливість поговорити або просто побути з вами.

Будьте тверді і послідовні.

Твердість - ще не агресія. Це значить, що дітям відомі ваші погляди на життя і природне бажання, щоб їх поважали. Не міняйте своїх позицій під впливом ситуацій. Добре, якщо в сім'ї є певні правила і обмеження, які змінюються з віком дитини.

Намагайтеся все робити разом.

Треба якомога активніше розвивати коло інтересів дітей, щоб дати їм альтернативу.

Дружіть з його друзями.

Нехай вони приходять до вас в будинок.

Пам'ятайте, що кожна дитина - особлива.

Допоможіть їй повірити в себе, знайти те, що у неї не виходить.

Показуйте приклад.

То як ви вживаєте алкоголь, тютюн, медикаменти, яке місце вони займають у вашому житті - приклад для ваших дітей....







Поради батькам

v Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

v Зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

v Не відгороджуйте дитину від проблем та обов’язків. Вирішуйте всі справи разом з нею.

v Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні комп’ютер не замінять їй вас.

v Не обмежуйте дитині в спілкуванні з ровесниками.

v Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психолога.

v Готуйте дитину до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

v Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

v Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.